Головна » Новини » Як козаки ганяли хмари, а жінки в лаві стояли

Як козаки ганяли хмари, а жінки в лаві стояли

Вперше за 20 років досвіду проведення боїв лава-на-лаву федерацією “Спас”, до чоловіків приєдналися жінки. В основному це були старші учениці і матері учнів. Очі полізли на лоб, коли довелося побачити таке. Але про все по черзі.

Як домовитися з прогнозом погоди.

Як ви знаєте, 14-15 травня ми відзначали козацьке свято “Курган Леля”. Все йшло добре, управління у справах сім’ї молоді та спорту Рівненського міськвиконкому надало підтримку, складаємо сценарій, готуємо показові, змагання, домовляємося з групами…

З погодою забули домовитися 😉 У переддень як налило… І прогноз погоди в Рівному обіцяв дощі на суботу. Всі були в трансі. Розглядалися різні варіанти. В режимі форс-мажор перенесли змагання з боротьби Котигорошко на неділю. Все решта залишили без змін.

Весь суботній ранок ішов гарний дощик. Згадую що можна зробити. Кажуть, моя прабаба вміла відганяти хмари. Але знання не передала – тому толку ніякого. Згадую фестиваль 2009 року – і звертаюся до тих товаришів, які тоді допомогли. Обіцяють результат години через 1,5-2. Зрештою десь так і треба.

Приїжджаю на козацький табір “Гайдамаки”, де проходив фестиваль, і бачу кілька десятків волонтерів з ГО “ДАР”, які налаштовують свою частину роботи. Всі радісні і усміхнені, незважаючи на дощ і хмари. Їхня задача була традиційна – благодійні пожертви на АТО.

Курган Леля

Дівчата веселяться, а що робити?

Через трохи в полі зору появляється козак Батечко, він же Іван Голота. Дуже колоритна особистість. Згадую, що він розповідав, як хмари ганяв. Прошу : “Батечку, зробіть щось!”. Запросив він свою козацьку шаблю в допомогу (він її нам передав – дітям показувати). Дали. Ну, Батечко пішов щось собі з тою шаблею помахувати.

Згадую, що пісня “Шабелина” має подвійну дію – гарно виконана у погану погоду викликає дощ (прикмета перевірена різними людьми протягом років 20), а у дощ – може його зупинити. Такий досвід теж маємо. Проспівав я її один раз – дощ перестав. Зауважую: ніхто не каже, що я зупинив дощ. Констатую факт – після “Шабелини” дощ перестав. Щоправда, хвилин за 30 він знову розпочався, але швидко перестав.

І перестав він якраз тоді, коли ми розпочинали. У нас таке буває – спасівці щось починають і погода стає “такою, як тра” 😉

Козацькі змагання, забави і показові виступи.

Фустиваль Курган Леля

Співаємо Гімн України

Урочисто відкрили, стали в коло, заспівали ще раз “Шабелину” – для вірності – і сонечко вийшло з-за хмар. Народу було небагато, зате всі свої і з гарним настроєм.

Пісня "Шабелина"

Співаємо “Шабелину”

Приїхав навіть Вадим Кіров з Одеси, який зробив два десятки світлин. І вони, по факту, стали першим звітом про наш фестиваль. Доречі, в статті “Козацьке свято – Курган Леля” розповідається що саме ми святкували.

Розпочали ми зі змагань з шабельного бою. Вишикувалися спочатку старші учні, і хлопці і дівчата.

Шабельний бій

Марія проти Бороди

В цих змаганнях значення мають лише навички, спритність і точність. Тому змагалися і хлопці з дівчатами і дівчата з дівчатами.

шабельний бій

Дарина проти Марії

А після них, спочатку несміливо, стали підтягуватися зовсім маленькі. Декого з них, як згодом розповіли батьки, привабили медалі. В процесі, перед дітьми виступив рівненський лірник Андрій Ляшук, за що йому окреме дякую. Не часто наші діти чують живу ліру.

козацький шабельний бій

Змагаються найменші

Що цікаво – були дві категорії – 8-14 років і зовсім маленькі – до 8 років. Так ось, в обох категоріях перші місця вибороли дівчата. Це так, наука для хлопців 😉 І висновки для тренерів. Хоч досвіду у проведенні подібних змагань у нас вистачає, але шабельні бої затягнулися. Тому довелося паралельно проводити змагання з боїв на списах. Ловили лінивих дорослих, діти показували як правильно це робити.

бій на списах

Микита і Антон працюють списами

І уже тоді дорослі включалися у змагання. Нажаль, цих світлин не знайшлося, тому ставлю іншу – ще під час дощу 😉

Бій на списах

Волонтери розважаються

Паралельно, телеканал “Ритм” проводив зйомки дітей на програму “Я – телезірка”. Відповідно, що знімалися всі, хто хотів, а дехто після чарівного копняка 😉 До мене підбігла Аня Береза і похвалилася: “А я 90 разів стукнула”. Треба буде десь це знайти. 77 ударів на хвилину у неї вже було.

На решту забав часу не вистачило. Тому швиденько перейшли до показових виступів зі Спасу та Бойового Гопака. Спасівці робили показовий вперше, для них це був великий стрес, але справилися 😉

А після того – була дитяча лава. Малеча була у захваті. Ми не могли вигнати звідти п’ятилітніх, тому ззаду страхувало по кілька дорослих. Нажаль, світлин знову немає, ви вже вибачте 😉 Я намагався зібрати.

Як жінки в лаві стояли

А далі трапилося щось неймовірне і мало зрозуміле. Традиційно, після діток ніхто з дорослих не хоче ставати до лави. Зазвичай, відмазка проста: “Я вже старий, шукай молодших”. Так кажуть молодші за мене років на 10 😉 Тому навіть не очікував, що хтось вийде. Тому почав запрошувати: “А тепер запрошуємо дорослих себе показати! Рахую до трьох…”

На рахунок “п’ять” зібралося чоловік 30. З них – п’ять чи шість жінок. Вийшли мої колишні учениці, мами учениць, волонтерки. Я був в трансі. Підходжу до кількох – дівчата, ви впевнені?.. Вони були впевнені. І нам повезло – їх зняли на видиві. Щоправда, лише третє сходження, але!!! У нас є факт. За двадцять рокі, що федерація Спасу проводить подібні бої, вперше до лави стали жінки. Коротше, чоловіки, учіться. Вас взули жінки.

Доречі, у нас сталася ще одна епохальна подія – вперше за 8 років в Рівне на фестиваль приїхав представник Всеукраїнської федерації “Спас”. І ми дякуємо пану Василю за допомогу. 😉

На цьому козацька частина завершилася. Далі почалася концертна частина і дощ. А ми пішли в хату проводити суддівський семінар – в неділю чекали змагання. Про них – у наступному дописі.

Ще трішки вражень про фестиваль є у Чарівне.Інфо

Якщо вам сподобалася стаття – підтримайте сайт – поширте у соціальних мережах.

Залишити коментар

Ваш email не буде ніде вказаноОбов'язкові для заповнення поля помічено *

*