Головна » Новини » Як козачата билися на шаблях

Як козачата билися на шаблях

Як зробити дитину сміливішою? Як розвинути реакцію у дітей? Як навчити малюка думати? Багато хто шукає відповідь на ці питання і кожен має свою відповідь. У Спасі це, та багато інших питань вирішують за допомогою ігор. Саме як гру, можна описати змагання з шабельного бою, які відбулися 27 листопада в Рівному.

козацька шабля

Змагання з шабельного бою

Для початку про самі змагання. На Чемпіонат Рівненської області з шабельного бою “Козацька слава” прибуло 75 учасників. Це були діти двох гуртків Спасу з Рівного, одного з Луцька і клубу бразильського джиу-джитсу “Pride”.

Змагалися у чотирьох категоріях: 6-7, 8-9, 10-11 і 12-15 років. Найбільше учасників було в категорії 8-9 років – 32 дитини. Виходили побитися з хлопцями також і дівчата 😉 . Поєдинки проходили до 5 ударів.

Звичайно, що у когось виходило краще, у когось – гірше. Хтось дійшов до фіналу, а хтось зупинився у кроці від призового місця. В результаті виявилося, що кращими шаблістами серед рівнян стали… лучани 😉 Вони забрали усі перші місця:

6-7 років – Редько Роман, 8-9 років – Ковальовський Мар’ян, 10-11 років – Попишева Дарина, 12-15 років – Кулик Максим.

Другі місця:

6-7 років – Корнішук Павло (“Прайд”, Рівне), 8-9 років – Нагорний Назар (Спас, Луцьк), 10-11 років – Сабицька Інна (Спас, Луцьк), 12-15 років – Крикавський Олександр (Спас, Рівне).

Треті місця:

6-7 років – Ревко Захар (Спас, Рівне), 8-9 років – Храпко Олександр (Спас, Рівне), 10-11 років – Костюк Ярослав (“Прайд”, Рівне), 12-15 років – Туляков Ігор (Спас, Рівне).

Ми вітаємо всіх учасників та, особливо, переможців. І сподіваємося, що кожен, хто не дійшов до призового міця наступні рази зможе покращити свій результат. А ті, хто переміг – питиме чай з наших кухлів і згадуватиме цей турнір.

Однією з особливостей наших змагань було те, що ми вели пряму трансляцію через фейсбук. Щоправда, покриття мобільного інтернету бажало бути кращим, тому вийшло аж чотири ролики. Один з них, перший, ми залили на наш ютуб канал і пропонуємо вашій увазі:

Якщо вам сподобалося, або маєте пропозиції до покращення – будемо раді вашим коментарям під видивом. А бажаючі, можуть підписатися на цей канал у ютубі і переглядати наші нові ролики.

А тепер перейдемо до того – навіщо і для чого ми проводили змагання з шабельного бою.

  1. Бажання урізноманітнити заняття. Коли постійно відпрацьовуєш щось одне, до цього звикаєш. Хочеться чогось нового. Шабельний бій – це нове для наших вихованців.
  2. Дати можливість дітям перевірити себе. Просто тренування – це добре. Але коли учень має можливість перевірити що він може, це покращує мотивацію до занять.
  3. Створити учням контрольовану стресову ситуацію. Погодьтеся, коли ти змагаєшся зі своїми – це зовсім не те, у порівнянні з тим, коли проти тебе виходить чужий. Під час стресу дитина спроможна на значно кращий результат.
  4. Дати змагальну практику. Багатьом таке формулювання мало що скаже. Пояснимо просто: багато хто боїться змагань, боїться битися, боїться болю чи ще чогось. Задача проста – дати можливість звикнути до змагань, додати впевненості у своїх силах, поступово подолати страх. Про це ми писали у статті “Як подолати страх. 3 прості кроки“. Ще простіше – “клин клином вибивають”. А тут, на змаганнях – усе безпечно – шоломи із забралом, захисні жилети, м’які шаблі.
  5. Дати старт для розвитку швидкості. Як би там не було, але на звичайних тренуваннях дітки працюють відносно повільно. А змагання на шаблях дозволяє їм показати, що часто перемагає не сила, а швидкість та спритність. Відповідно, висока швидкість рухів дозволяє розвивати реакцію у дитини.
  6. Популяризація різних напрямків “Спасу”. Спас дуже багатогранний. У нас існує дуже багато напрямків. Про них ви можете прочитати у розділі “Про нас” – “Напрямки роботи”. Для їхнього засвоєння може не вистачити усього життя. Бій на шаблях – один з таких. І наші правила та інвентар для змагань були розроблені спасівцем з Миколаєва Сергієм Щербаковим. Змагання на м’яких шаблях дозволяють максимально убезпечити спортсменів при мінімальних затратах.
  7. Дозволити дітям погратися. Незважаючи на те, що це були змагання, ми намагалися показати дітям, що це гра. І відноситися до цього слід відповідним чином. Адже один із спасівських карбів каже: “В життя – як в гру, в бій – як в життя“.

Якщо вам сподобалася стаття – підтримайте сайт – поширте у соціальних мережах.

Підписуйтеся на нас:

Фейсбук Вконтакте Гугл+ Ютуб

Залишити коментар

Ваш email не буде ніде вказаноОбов'язкові для заповнення поля помічено *

*