Головна » Козацька медицина » Анатолій Пастернак » 9 лікарських трав і 11 рецептів

9 лікарських трав і 11 рецептів

Чи знаєте ви, що корінь аїру замінить деяким чоловікам віагру? А  кропива не лише чистить кров (перевірив на собі), а й лікує від облисіння (літом перевірю). Насправді, кожна трава має багато цілющих властивостей. Деякі з них – у черговому розділі “Козацької медицини” Анатолія Пастернака.

Перед тим, як використовувати вказані нижче рецепти, рекомендую вивчити різницю між узваром і напаром. Це такі методи термічної обробки трав. І пам’ятаємо, що трави слід збирати у чистих місцях – не біля доріг та смітників. 😉

Кому ж цікава тема козацького здоров’я, запрошуємо на семінар Олександра Притули, де він розповідатиме про мистецтво бути здоровим. А зараз – пропоную зануритися у чарівний світ цілющих трав.

Різнотрав'я

Річка Мертвовод. Світлина Романа Маленкова http://ukrainaincognita.com/ru/comment/reply/10767

Козачі ліки

Попередній розділ…

АЇР. По річках, ставках, мов зелені шаблі, росте аїр. Звуть його ще лісова лепеха або татар-зілля.
Існує легенда, що під час татаро-монгольської навали возили коріння його з собою вершники-завойовники, щоб підтримувати сили, втамовувати спрагу. І там, де в поході вронили вони коріння, виросли зелені оці хащі. Проте це не лише легенда. По-перше, народи Середньої Азії і зараз вживають коріння для підвищення тонусу організму, а також лікування статевої слабкості. По-друге, ви ніколи не побачите на Україні цвітіння аїру – він завжди розповсюджується лише паростками.

А коріння лепехи непросте: коли порошком з нього присипати забруднену рану, вона швидко зробиться чистою і загоїться. Цим дуже часто користувалися запорожці і рани від ворожих шабель гоїли напаром татар-зілля. Таке саме застосування має він і зараз серед людей у Запорізькій і Дніпропетровській областях. Але з віками набувся досвід, і зараз народна медицина вживає його також при малярії, водянці, проносах, цинзі, сухотах.

КРОПИВА. Серед шанованих зелен-ліків купальських найменш шанована та найбільш корисна – кропива. Ви її знаєте з дитинства і ображаєтесь на кропиву за науку. А даремно. Чи відомо вам, що єдиної кропиви в природі не існує? Маємо родину кропив’яних, до якої входять понад 400 видів, з них на Україні росте лише вісім. А де ж подівся весь великий жалкий клан? Він – у тропіках Азії, Африки, Латинської Америки. Та навіть наші вісім видів за лікувальними властивостями різні. Зупинимось на двох.

Кропива дводомна містить у листі аскорбінову кислоту, хлорофіл, каротин, вітаміни В, К та інші. Розшифруємо: за змістом каротину вона поступається лише моркві, а по вітаміну С рівна капусті і цибулі. Трава здатна відновлювати гемоглобін, спиняти кровотечу, знижувати рівень цукру в крові. Лікують нею анемію, атеросклероз, суглобний ревматизм, діабет, запалення нирок, сечевого міхура, печінки, жовчного міхура, хвороби шкіри, облисіння. Для цього столову ложку трави заливають 200 г окропу, настоюють півгодини, проціджують, листя розм’якле вичавлюють теж у напар і п’ють замість води. Вживають постійно 1,5-2 місяці. Отруєнь не буває ніколи, але болі на початку лікування будуть. Бо кропива чистить печінку та нирки, а пісок та камінці виходять сечовиками й жовчними протоками, злегка травмуючи слизову оболонку.
Спеціалізація кропиви жалкої дещо інша. Вона – чудові ліки при пухлинах селезінки, носових кровотечах, кровохарканні.

Для лікування катастрофічне швидкого випадіння волосся існує стародавній “секрет трьох кропив”.
Двома видами рослин – кропивою жалкою та кропивою малою – слід мити голову. Готують напар таким чином: три жмені сухого листя кропиви заливають чотирма склянками окропу, остуджують та проціджують. Далі, попередньо вимивши голову, прополоскують волосся двома склянками напару. Через дві доби в залишеному настої змочують тампони й втирають рідину в коріння волосся на ніч до легкого почервоніння. Ще через добу процедуру повторюють.

Одночасно п’ють відвар “собачої кропиви”, яку ще інакше звуть пустирником. Готують його так: 1 столову ложку сухої трави заливають двома склянками окропу, кип’ятять на маленькому вогні 7-10 хвилин, проціджують. Приймають по одній столовій ложці чотири рази на добу через рівні проміжки часу, один раз обов’язково на ніч. Відвар заспокоює нервову систему, запобігає неврозам серця. З іншого боку, він збагачує організм, а відтак і шкіру солями залізу та калію, роблячи її стійкою до негативних зовнішніх впливів.

Лікування трьома кропивами зміцнює корені волосся, запобігає його випадінню. Воно зробить ваше волосся красивим, блискучим, молодим.

КУЛЬБАБА. Яка квітка першою непереборно провіщає весну? Пролісок, первоцвіт, сон-трава? То теж перші квіточки весни, але найвідоміша з них – кульбаба звичайна. Білоруси називають її “сонячницею”. А українці ще йменують її “одулисина”, “попова лисина”, “духівка”, “золотавочка”. Загалом існує понад 20 місцевих назв кульбаби.

Достеменно відомо, що немає жодної краплини меду, що не містила б у собі пилку-нектару з кульбаби. А препаратами з неї лікують широкий спектр хвороб: від ластовиння до тяжких уражень печінки та нирок, екзем різноманітного походження. Понад 50 хвороб лікує кульбаба звичайна.

БЕРЕЗА. У вас хворі суглоби? Скористайтеся допомогою берези. 5 г бруньок її заливають склянкою води, кип’ятять на малому вогні 15 хвилин. Посуд з окропом укутують та настоюють годину. Після проціджування вживають по чверті склянки 4 рази на день через годину після їжі. Можна скористатися і листям. Одну столову ложку листя берези заливають склянкою окропу, настоюють 6 годин, п’ють по півсклянки 2-3 рази на день. Лікувальні властивості має і сік берези. Пийте його частіше, як це пращури наші робили.

ОСИКА. Дерево, яке завжди хвилюється: при найменшому вітрі дріботять його листочки. Дерево, яке донедавна вважали чи не лісовим бур’яном. Така наша осика.
Але останнім часом звернули увагу на досить швидкий його ріст та відновлення. І виявилось, що бруньки, молоді пагони, листя осик мають багато хімічних речовин, корисних для людини. Бруньки дерева застосовують при подагрі та хворобах нирок, кора – чудовий шлунковий засіб при гастритах зі зниженою кислотністю. А листя на Волині входить у збори, вживані при хворобах легень та малярії.

КАШТАН КІНСЬКИЙ. Найулюбленіше дерево, цвіт та листя якого увінчує київський герб, має до того ж дуже цікаві лікувальні властивості. Цілющі – кора, квіти, сік квітів, лушпиння та самі плоди. У Німеччині одержаний з квіток ескузан – ліки, що допомагають при тромбофлебітах, трофічних виразках. Крім того, він запобігає утворенню тромбів під час пологів та операцій, підвищує стійкість судин. У народі відвар кори каштана вживають для лікування геморою. Зуд шкіри гарно знімають сидячі ванни з лушпинням достиглих плодів, які роблять щовечора. Каштан також допомагає при проносах, пропасниці, бронхітах, коклюші.

СОНЯШНИК. Не лише насіння, з якого виробляють олію, а й листя та квіти соняшника не без користі: вони – ліки. Відвар з пелюсток покращує травлення, спиртова настойка у рівній кількості листя та квітів по 30 крапель перед трапезою підвищує апетит та стимулює виділення жовчі.

СОН-ТРАВА. На початку квітня з’являються на лісових галявинах великі блакитні і фіалкові квіти. Вони Сон-трава. прикриті довгими пухнастими віями-листочками, а пряма стеблина – сріблясте-сива від дрібних волосків.
Сон-трава має широкий вжиток у народній медицині з давніх-давен. Вона – заспокоюючий засіб при безсонні, невралгіях, істерії, а також при лікуванні бронхіальної астми, бронхітів, ниркової коліки. Збирають цю рослину під час плодоутворення, тобто з половини травня до половини червня, а вживають лише через три-п’ять місяців після збору.

БАРАНЦІ. У лузі, серед кущів одними з перших блідо-жовтими віночками розквітають баранці – примула. Розетки їхнього світло-зеленого довгастого листа красиво оздоблюють майже голу землю. Листя не лише окраса, а й добрий салат навесні, коли дуже мало вітамінів. У їжі цілющі. Простий відвар з них у п ять разів сильніший за дією, ніж препарати сенеги та іпекакуани. Ось чому жовтенькі баранці широко вживаються і лікарями, і в народі при різних хворобах легень. Відвар і навіть порошок допомагає при болях у голові, мігрені, є добрим перевіреним сечогінним засобом. Він полегшує та пом’якшує кашель у дітей.
Ми розповіли лише про декілька рослин, що їх використовували козаки. Багато, на жаль, залишилося поза увагою автора. Про це слово тих, хто прийде після нас.
РЕЦЕПТАР
до глави “Козачі ліки”

1. Коріння аїру – 10-15 г, дві склянки води, роблять відвар. Приймають по півсклянки тричі на день за півгодини до їди. Лікують виразку шлунку та дванадцятипалої кишки.

2. Коріння та насіння кропиви жалкої – 15 г відварюють у 200 г води і п’ють по 2-3 столові ложки за один прийом при круглих глистах. Гостриці та аскариди масово гинуть.

3. Кропива дводомна, мілко нарізане та посічене просіяне листя – 100 г кип’ятять у 500 г води півгодини. У воду додають трохи оцту. Від облисіння голову миють 2-3 рази на тиждень цим відваром.

4. Бруньки осики – 90 г варять у семи склянках води, доки не залишиться лише три склянки відвару. Проціджують, додають столову ложку меду і п’ють тричі на добу при легеневих хворобах та малярії.

5. Кора каштана кінського – 20 г на 200 г води відварюють і п’ють по столовій ложці 4-6 разів на день. Як заспокоюючий засіб при безсонні, невралгіях, істерії.

7. Свіжий сік сон-трави змішують у рівній кількості з медом і приймають по чайній ложці тричі на добу при глаукомі.

8. Баранці, трава – 15 г листя на 200 г води кип’ятять 5 хвилин, проціджують та вживають по півсклянки чотири рази на день при мігрені. Цей відвар також пом’якшує кашель у дітей.

Читати далі… 

Залишити коментар

Ваш email не буде ніде вказаноОбов'язкові для заповнення поля помічено *

*