Головна » Бібліотека » Як козаки вовками перекидалися

Як козаки вовками перекидалися

Перевертні серед козаків. Легенди про те, як наші люди оберталися на вовків записав ще Геродот. Він описує як неври цілий тиждень ходили вовками. Ще князі вовками ходили. Сам Сірко, кажуть вовком до Криму ходив. Про це ми ще розкажемо. А сьогодні чергова легенда про характерників, які вміли обертатися…

Раз запорожець Матвій Шуть уночі рибалчив. Під’їхав до берега і перебирає сітку. Коли це шелесть-шелесть та з берега — плиг у каюк! Плигнуло й сидить у носку. Дивиться Матвій — вовк, та ще й здоровий! Що йому робити?..

Що стане каюк повертать до берега, то вовк до нього гр-р-р! А потім і заведе стиха: аввв-у-у! Стане одпихать на річку — вовк сидить тихо. Взяв тоді дядько і повіз його з Сагайдачного на той бік. Під’їхав до берега, вовк вискочив, стряхнувся і побіг. Вибіг на гору, сів та як завиє, аж луна ляга Дніпром. Матвій перехрестився і повернув каюк на Дніпр.

Пройшло три роки… От раз їхали козаки через Кічкас і завернули до Шутя в Сагайдачне.

— Здоров був, Матвію!

— Здорові були!

— Чи пізнаєш? — питає один. Шуть приглядається.

— А-а, це ти, Павле? Здоров, братику, здоров! Та й давно ж ми бачились…

— Та де ж, пак, чи не давно?

— Аякже, годів десять або й більше буде… Знаєш, як їхали з Польщі?..

— Знаю, тільки то давня річ. А пам’ятаєш ти, як ми з тобою бачились три роки назад?

— Три роки? Що це ти кажеш?

— А хіба забув, як перевозив вовка?

— Вовка?

— Вовка ж! Ото був я… Прийшлось тікать з бувальців, так, щоб кому не взамітку, я шкуру на себе і пробіг вовком. Тепер заїхав подякувати тобі, Матвію, за перевіз…

Погостювали сіроми й подалися степами.

У цій статті використано фрагмент книги “Савур-Могила. Легенди та перекази Нижньої Наддніпрянщини”. Київ, видавництво “Дніпро 1990 рік.”

Більше легенд можна прочитати тут.

Залишити коментар

Ваш email не буде ніде вказаноОбов'язкові для заповнення поля помічено *

*