
Кадр з фільму “Матриця”
Запорожці були лицарі і великі галдовники (1). Куля їх не брала. На Дніпрі, було, простелять повсть і йдуть.
Катерина хотіла повернути їх під свою владу, а вони й не схотіли. Щоб показати силу, прокинули повсть на морі, набрали землі в чоботи, горілки в баклаги і подалися в Туреччину.
Запорожці були характерниками. Було, як збираються и Польщу, то беруть не більше, як дванадцять чоловік: зайвого щоб не було.
Оце як схочеться їм спочити серед степу, то вони поставлять коней хвостами до хвостів, постромляють між ними ратища і давай у карти грать. Де візьмуться ляхи верхами — та до них:
— Рембай главу! Рембай главу! (2)
Добіжать до запорожців та й обминуть: їм покажеться дубовий байрак.
——-
1 Галдовник – чаклун, характерник.
2 Рубай голову! Рубай голову! (Польськ. )
У цій статті використано фрагмент книги “Савур-Могила. Легенди та перекази Нижньої Наддніпрянщини”. Київ, видавництво “Дніпро 1990 рік.”
Більше легенд можна прочитати тут.