Головна » Бібліотека » Інки танцюють гопак

Інки танцюють гопак

Гопак – народний танець інків. Думаєте жартую? Коли я вперше побачив цей танок, сказати що здивувався – це просто нічого не сказати. Далі пішли консультації. Провідні українські спеціалісти по інках не змогли нічого пояснити. Вийшли на американських. Поки-що пояснень немає. Дивіться відео та читайте неймовірну статтю нашого нового автора Leshijy

Гопак танцюють індіанці інки (кечуа) в Перу .

Національний танець кечуа – танець з ножицями – точна копія гопака. Доказ давності української культури.
Відео ділиться на 2 частини. Перша частина – це рухи з перуанського танцю ножиць (Danza de las Tijeras), ті які є і в нашому гопаку. Друга частина відео – з 5:26 хвилини – це ті рухи танцю ножиць, які відсутні у нашому гопаку, але стиль близький до гопака.

Порівняти з гопаком можна тут – в цьому відео 90% рухів гопака

Якщо поєднати наш і перуанський танець – відтворимо той гопак, який був у наших предків скіфів тисячі років тому.

Танець ножиць відомий ще з доколумбової епохи. Вперше танець ножиць з’явився в портовому місті Аякучо, його передали людям жерці. Так само і в нас гопак пішов від жерців, які врятувалися на Хортиці від християнізації.

Танцюристів танцю ножиць переслідували інквізитори, тому що вважали що без звязку з нечистою силою не можливо виконувати такі рухи і не напоротись на ножиці. Тому очевидно танець набув комічного характеру, щоб не так сильно переслідували. Наш гопак теж зазнав переслідувань. За часів Російської імперії знищували все що було пов’язане з козацтвом після знищення останньої Січі. Гопак 300 років вироджувався – втрачались бойові рухи. За часів радянського союзу козацтво остаточно заборонили і гопак ніхто не танцював крім кількох танцювальних колективів. Танець став завченим – танцюристи танцюють його лише під одну мелодію, не вміють імпровізувати. Натомість танець ножиць живий – кожен танцюрист танцює його по своєму. Існують 4 різні стилі цього танцю. Як бачите танець ножиць збирає цілі фестивалі. Діти вчаться танцювати його ще змалечку. Він визнаний Юнеско нематериіальним надбанням людства. А наш гопак чомусь не визнаний Юнеско, хоча має більше акробатичних рухів. Мабуть так наші культурні діячі домагалися визнання… В чому перевага танцю ножиць перед гопаком… В тому що в танці ножиць танцюрист може упасти з будь-якого положення і моментально піднятися з будь-якого положення. В нас у гопаку всього 2 способи щоб піднятися з лежачого положення. Тобто, це більше танець для захисту, якщо воїн упав, то щоб його не вбили він повинен або відскакувати в сторону від ударів, або різко піднятися. Але як бачите є в танці ножиць є і бойові удари. А наш гопак більше іде як техніка для нападу. Тому варто поєднати ці два танці – створити третій танець такий як був у наших далеких предків – скіфів. Нащадки скіфів з Афганстістану – пуштуни – теж танцюють деякі рухи гопака

Антична назва Афганістану – Сакастан (Країна саків – скіфів).
І варто проводити такі от змагання з гопаку як проводять перуанці для того щоб гопак поширювався у маси, для його популяризації.

А це відео про інків – доказ того, що хтось з наших предків плавав у Південну Америку. Доказом контакту перуанців з білими людьми слугує той факт, що імперією інків керували білі люди – династія інків з 1200 білих людей. Решта населення країни належали до індіанської раси – народ кечуа.
Останній білий інка в кокошнику

За легендою цивілізацію в Перу приніс білий бородатий бог Віракоча.
Віракоча народу мочіка з Перу 1-7 вік н. е.

Верховний інка з сокирою такою ж як у скіфів у гуцулів, на голові у інки 3 пера (у наших гетьманів було 2 пера), на троні інки 2 наших символи (ромб, поділений на 4 частини – це символ поля, який у нас збражують і на вишиванках і на писанках, а концентричний ромб – то символ божого ока – на гуцульських килимах часто трапляється)

Скіфська сокира – сагаріс така як у інків

Гуцульські сокири – бартки – такі як у інків

Гетьман Богдан Хмельницький з пір’ям на шапці, як у інків (інші гетьмани теж носили 2 пера)

Символ поля такий як у інків на гуцульській вишивці (2-й знизу справа – ромб розділений на 4 частини)

Символ поля на українській вишиванці такий як у інків

Концентричні ромби на гуцульських килимах такі ж як у інків (символ Божого ока)

Зображення тризуба в пустелі в Перу

Перуанський кокошник

Кокошник жерця інків

Жрець сусідньої з інками імперії Чіму в кокошнику

Скіфські кокошники

Український весільний кокошник гуцулів, буковинців і покутян

Символ сонця на перуанському килимі (такий же як на українській вишивці)

Символ сонця на українській вишивці

Головний убір перуанців такий само як у гуцулів (червоний) і жакет такий же

Символ аури людини у індіанців Перу (ромб складений із трикутників)
http://hpics.li/72bba3a

Символ аури людини (ромб з трикутників) на гуцульському килимі

Біла вишиванка перуанських індіанців

Мізинський орнамент – безкінечник – 20 000 років. Україна, Мізин, Чернігівська область (на писанках їх досі зображують)

Безкінечники на перуанському одязі


Безкінечник на українському рушнику

Перуанський вишитий жакет такий як у гуцулів

Мольфар Нечай у гуцульській червоній свиті такій же як у інків

Індіанці Перу мають такі само капелюхи як гуцули і прикрашають їх так само квітами

Гуцули в капелюхах з квітами так само як інки

Головний убір перуанців – вінець такий же як у русичів

Головний убір Русі – вінець

Перуанський клим з українськими орнаментами

Гуцульський килим з такими ж орнаментами як у інків

Кокошник інків

Кокошник скіфів

Дивіться також статтю “Символи індіанців інків такі ж як в українців”
І статтю про схожість української культури і культури індіанців Північної Америки

З приводу того хто ж плавав в Америку з наших предків… Або скіфи, бо надто багато скіфського у перуанців. Або ж в Америку плавали слов’яни, предки теперішніх гуцулів.

До речы, якір, яким користується все людство – це винахід скіфа Анахарсіса, який народився на півдні України. Доказ того, що морська справа скіфам була добре відома.

Походження гуцулів до кінця не з’ясоване. Навіть назву не можуть розшифрувати. Я наштовхнувся на слово “гутулы” в словнику Даля, яке перекладається як “бродні“.

Тобто гуцули можуть бути бродниками. Бродники – це єдине слов’янське плем’я, яке кочувало. Кочувало воно по всьому півдню України і в Молдові і на Дону по морському узбережжю. Гуцули і досі ведуть напівкочовий спосіб життя: взимку з дружиною, а влітку йдуть жити в гори в колибу, пасти овець та кіз. Бродники першими на собі відчули удар Монголо-татар в 1200-х роках. І одночасно з цим в Південній Америці в 1200-х роках зароджується держава білих людей – інків.

Плейлист “Українська культура у інших народів”

Плейлист “Арії”

Якщо сподобалася стаття – допоможіть сайту – поширте у соціальних мережах.

12 коментарі

  1. Ольга Івалон

    Поздоровляю з нашим прадавнім Новим 7524 роком!!! Цей календар нищили і ніяк не могли знищити протягом 200 років московського панування і реформи церкви. але в давніх текстах скрізь відрахування років ведеться саме за ним. Треба повернути старий календар і правду про нашу прадавню Хрестову церкву!
    Це її було замінено шляхом фальшування на Христову

    Відповіcти
  2. Ольга Івалон

    Чудовий матеріал! Повністю співпадає з моїми знахідками.
    тут колись зберіглась частина прадавньої могутньої цивілізації, її Знання.
    Зв’язки були з усіма частинами світу – з теперешньою Чілі. Мексикою, залишки в мові сіу-дакота, на Гаваях, в африканських Дагонів. Чорнобривці – це квіти з тих часів і відомі в усьому світі як священні.
    Найкраще зберіглось багато чого в Індії, але і в Китаї, і вздовж Великого шовкового шляху. сам шовк робили саме тут і зсюди він потрапив до Китаю.

    Відповіcти
  3. Р. Хейлик

    Треба вивчити правдиву історію замість видумувати. Не знаю що курив той що написав (на певно старі залишки скіфської коки) По перше Кечуа це мова а не плем’я. По друге Інкас мали побудовані города коли в Україні ще незнали що то кам’яна хата. Треба читати а не видумувати бо ці “плем’я вас всіх кормлять картоплею, сояшниками, гарбузами і.т.д.

    Відповіcти
  4. Любов Чуб

    Дякую за чудовий матеріал! Усе більше і більше відомостей про нашу справжню історію виринає з небуття. Те. що було приховано від українців багато років, виринає ось такими несподіваними фактами. Пропоную до цього матеріалу додати ще кілька фактів – результатів порівняльного аналізу мови та традицій інків і предків українців. http://www.golos.com.ua/Article.aspx?id=206713
    А ось ще один матеріал із версією про спільність індіанської та української культур: http://www.yatran.com.ua/articles/722.html

    Відповіcти
    • Дякую, переглянемо матеріали за Вашим посиланням. І якщо це можливо, додамо тут 😉

      Відповіcти
      • Любов Чуб

        Стаття “ПРО ІНКІВ, КНЯЗЯ СВЯТОСЛАВА ТА ВИПАДКОВІ ЗБІГИ, АБО ПРОДОВЖУЄМО ВІДКРИВАТИ ТАЄМНИЦІ МИНУВШИНИ” на сайті “Голосу України” може не відкритися (принаймні, в мене чомусь перестало відкриватися). Стаття була опублікована в цій газеті 24.11.2010. Ще її розмістив сайт “Ятрань”:http://www.yatran.com.ua/articles/390.html
        Дякую за увагу до цих публікацій.

        Відповіcти
    • Перше посилання на сторінку в Голосі України – не знайшов того, що можливо, ви мали на увазі. Уточніть будь-ласка посилання. А щодо другого, так розумію, Ваш текст? Чи можна передрукувати на цьому сайті із зазначенням автора?

      Відповіcти
      • Любов Чуб

        Так. це мої статті. Автор зазначений під назвою. Стосовно першоїї, то в “Голосі України” чомусь не відкривається, але є на сайті “Ятрань”. Ось посилання: http://www.yatran.com.ua/articles/390.html Розміщуйте, хай люди читають! Наша історична наука, на жаль, дуже повільно розгортає дослідження – діє ще радянська школа. А інформації вже стільки є, що треба її лише зібрати докупи, розкласти по поличках – і багато білих плям з нашої історії щезне. Тож маємо якось підштовхувати вчених-істориків до такої справи))).

        Відповіcти
      • Любов Чуб

        Стосовно другої статті про ікону ТОНАНЦІН, то на Ятрані розміщено перший її варіант. Але після цього розміщення виникли де-які міркування і статтю було доповнено. Якщо будете вважати за доцільне, то краще розмістіть більш повний матеріал Він у мене на моїй сторінці у ФБ: https://www.facebook.com/notes/%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D0%BE%D0%B2-%D1%87%D1%83%D0%B1/%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%BD-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D0%B4%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0-%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8-%D1%96%D0%BD%D0%B4%D1%96%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B2/821050274707844

        Відповіcти
  5. Правильно писати “скит”, а не скіф – це і є бродник, скиталець, пастух, що пасе скот..

    Відповіcти
    • Більше того – скит правильно з точки зору українського правопису. Щоправда, наскільки пам”ятаю, Геродот казав, що себе вони називали сколотами 😉

      Відповіcти

Залишити коментар

Ваш email не буде ніде вказаноОбов'язкові для заповнення поля помічено *

*